24 лютого 2022 року було порушено основу з базових потреб дітей сьогодення, а саме потребу в безпеці.
Діти сьогодні живуть під звук сирени та вибухів, їх оточують знервовані дорослі , військові зі зброєю. Тому завдання дорослого сьогодні полягає в тому , щоб у доступній формі пояснити дитині , що таке війна і як слід себе убезпечити.
Дитині потрібно пояснювати, що таке війна відповідно до віку. Якщо дитині не надавати інформацію, то вона буде тривожитися ще більше, тому що вона розуміє, що щось відбувається не так, але їй не кажуть, що саме відбувається. Добре, щоб цю інформацію розповідав емоційне стабільний дорослий, який буде заряджати дитину спокоєм, і не буде сприяти, щоб дитина тривожилась, панікувала та боялася.
Готуючись до розмови з дітьми про війну дорослий повинен керуватись певним алгоритмом:
1. Перш за все починати розмову повинен дорослий. І тут на допомогу дорослому стануть казки, яких на справді вдосталь. Адже казка є важливою комунікацією між дорослим та дитиною. Йде мова не лише про казки, які стосуються безпосередньо війни, а й теми безпеки. На прикладі казки «Коза-дереза» можна пояснити, що у свою домівку небезпечно пускати чужих.
Психологи рекомендують прочитати малюкам казку про Мишеня «Герої також плачуть», ця казка має цікавий дитячий сюжет про останні події в нашій країні.
Книжка Х. Лущак «Казки про Майдан» - про правду, біль і втрати і про перемогу добра - дитяча книга про недитячі події. Це перша спроба говорити з дітьми про складні речі виражальними засобами казки.
Психологи кажуть: жодна тема не має бути табуйованою. По суті, правило номер один – нічого не приховувати від дитини. Ми, звичайно, можемо змінити тему, але не варто обманюватись, діти дуже добре вловлюють емоційні зміни, у них є "шосте" почуття. Отже, краще відповідально підійти до пояснення цього історичного періоду нашої країни, налаштувавши довірливий емоційний простір.
2. Заплануйте кілька невеличких бесід, тим самим показавши дитині, що Ви відкриті до спілкування з даної теми і дитина в будь який момент може звернутись з будь яким питанням. Треба враховувати і той аспект, що діти не розрізняють простих та складних питань. Вони просто цікавляться тим, що відбувається навколо, що бачать. Так не буде дивиною, що тепер діти почнуть частіше запитувати про війну, про смерть тощо. І не варто «берегти» малюків від цих тем, адже рано чи пізно вони самі зіткнуться з реальністю, побачать якесь жахливе відео, почують на вулиці незрозумілі страшні речі. Тому краще йти наввипередки, не боятись говорити з дітьми про життя - таким, яким воно є.
3. Слідкувати за тоном розмови, оскільки гнівна або агресивна мова може налякати маленьких дітей. Будьте якомога спокійнішими, обговорюючи війну, і не забутьте використовувати дружню для дітей мову, щоб вони могли зрозуміти. Очі дорослого повинні бути на рівні з очима дитини. Якщо Ви помітили, що дитині страшно, треба обов’язково її заспокоїти, обійняти та наголосити на тому, що вона знаходиться в безпеці, що Ви її любите та все добре.
Не планувати розмову у пізній час, на ніч, і ні в якому разі не в ліжку.
4. Відповідь повинна бути короткою, та не піднімати тих аспектів про які дитина не запитує.
5. В кінці розмови подякувати дитині за розмову, довіру, похвалити за хоробрість.
Чому дорослі можуть уникати розмову про війну з дітьми
1. Щоб не травмувати їх.
2. Бо вважають, що діти забудуть страшні події війни.
3. Бояться того болю, який будуть відчувати слухаючи дитину.
4. Дорослі не розуміють дитячих переживань.
Ми повинні зрозуміти, що зараз в Україні йде повномасштабна війна, яка болісно вдарила по українських дітях. Не легко говорити з малюками про війну. З одного боку, є небезпека травмувати дитину, а з іншого - правду не приховаєш.
