За інформацією регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у 2019 році внаслідок наїзду залізничним рухомим складом, падінням з нього, ураженням електричним струмом, отримали травми різного ступеня тяжкості 182 особи,  з них 123 –  смертельні.
  Більшість нещасних випадків травмування сторонніх громадян, у тому числі зі смертельним наслідком, які трапляються на залізниці, сталися в результаті порушення громадянами «Правил безпеки на залізничному транспорті Україні» та   «Правил поведінки громадян на залізничному транспорті», а саме: переходу залізничних колій у невстановлених місцях, ходіння по залізничних коліях, посадка і висадка під час руху поїзда, переїзд залізничних колій при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора та звуковому сигналі переїзної сигналізації та інші.
  У зв’язку з оголошеним в країні карантином особливої уваги у роз’ясненні вищезазначеного питання потребують діти.
 
                                                                                                                           ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
  Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях – пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди. На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики «Перехід через колії».
  Не використовуйте залізничні колії як пішохідні доріжки.
  Не дозволяйте дітям ходити або знаходитися на залізничних коліях і поблизу них без супроводу дорослих.
  При знаходженні поблизу колії, на вокзалах тримайте дітей за руку.
  Не проходьте повз дітей, які порушують правила поведінки на об’єктах залізничного транспорту, наражають на небезпеку своє здоров’я та життя.
  Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колії), потрібно впевнитись у відсутності потягу.
  При наближені потягу треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
  Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити через колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі. При відсутності шлагбаума перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається потяг.
  Будьте уважні на вокзалах, особливо при значному скупченні поїздів. Щоб не розгубитися і не стати жертвою нещасного випадку, уважно слухайте об’яви по гучномовному зв’язку і дотримуйтесь вказівок оголошень.
Завчасно робіть посадку і своєчасно висадку із вагону – і тільки при повній зупинці поїзда.

                                                                                                                                      ПАМ’ЯТАЙТЕ!
  Машиніст локомотива не може відразу зупинити поїзд і попередити наїзд. Візуально, особливо в темний період доби, дуже важко визначити, з якою швидкістю прямує поїзд. Помилка при оцінці швидкості поїзда часто коштує людині життя.

 

                                                                    ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
     Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.
     Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
     Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти з школи та її території в урочний час.
     У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.
     Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.
     Поза школою поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.
     Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
     Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
     Не дозволяється жувати гумку, користуватися плеєром і мобільним телефоном на уроках.
 
                                                                                  ПОВЕДІНКА НА УРОКАХ
    Коли вчитель входить в клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять, окрім уроків інформатики, коли учні працюють за комп'ютером.
    Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми і іншими справами, що не стосуються уроку.
     Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя.
     Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.
     Під час уроку учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
     Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.

                     ПОВЕДІНКА УЧНІВ ДО ПОЧАТКУ, НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ УРОКІВ
         Під час перерви учень зобов'язаний:
 - підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;
 - вийти з класу, якщо попросить вчитель;
 - підкорятися вимогам чергового вчителя по поверху.
    Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу віконних отворів і в інших місцях, не пристосованих для ігор.
    Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
    У школі забороняється тютюнопаління.
    Категорично не можна самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях.


                                                                               ПОВЕДІНКА УЧНІВ В ЇДАЛЬНІ
   Під час їжі в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.
   Розмовляти під час їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
   Учні прибирають стіл після вживання їжі.
   Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
   Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.
   Забороняється виносити з їдальні їжу.

    Дитина ставить питання про війну. Як правильно відповісти? Як не сказати зайве? Чи варто відповідати взагалі? Психологи рекомендують відповідати на запитання дитини. Але важливо ЩО сказати та не сказати зайвого!

  ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ, що дитині не можна чути фрази, в якому б настрої ви не були б.


1. «Ти ще не виріс, щоб про таке думати. Це не для тебе»


Заборони посилюють відчуття тривоги та невизначеності.


2. «Ми маємо боротися, щоб перемогти всіх ворогів»


Не можна представляти війну дитині як нормальний спосіб вирішення конфлікту.

3. «Виростеш - теж воюватимеш»


Дитину треба готувати до мирного життя, а не до війн. Це питання навіть не моралі, а душевного здоров'я. "Захищати людей у майбутньому" - формулювання, яке допомагає дитині рости сильним та сміливим. "Воювати, мстити" - плани, які руйнівно діють на незміцнілу дитячу психіку.


 4.«Твого батька можуть убити на війні. Твій тато там, де небезпечно»


Ваші хвилювання  не повинні передаватися дитині, дитина повинна відчувати впевненість, що для її сім'ї все завершиться благополучно. Інакше в нього зникне відчуття безпеки світу, а у віці до 10 років такі переживання болючі та закладають на майбутнє такі риси характеру, як недовіра до оточуючих, песимізм.

 5. «Ти злякався вибуху, побаченого по телевізору? А солдати не бояться, не будь боягузом...»


Соромитись за прояв тривоги не можна. Так ви не допоможете позбутися дитині страху, а лише сховаєте переживання вглиб, привчивши  в майбутньому секретничати. Страхи, які малюк намагається поодинці придушити, можуть обернутися фізичними нездужаннями, такими як неврози, заїкуватість, енурез, розлади сну та апетиту.

6. «Викинь свій пістолет. Я розповім тобі, що таке справжнє поранення…»


У жодному разі не можна описувати поранення, наслідки застосування зброї. Останнім часом психологи все частіше працюють з дітьми, яким батьки описували жахи битв. Результатом таких розмов можуть бути нервові зриви у дітей, і, як наслідок, тривала реабілітація.

7. «Люди сварилися, билися, ось як ти з однокласниками, а потім почали боротися один з одним. Ось що буває, якщо не вмієш миритися…»


   Для дитини небезпечно думати, що звичайні бійки можуть перерости у вбивства. Або малюк почне уникати будь-яких з'ясування стосунків, щоб не стати жертвою, через що інші діти можуть вважати його слабаком. Або дитина буде боятися сама себе та спалахів гніву, а такі переживання в дорослому житті загрожують депресіями, схильністю до зайвої самокритики, неврозами, психозами.
                                                Усім миру та спокою!

1.«Гра квадрат»: вдих- затримати дихання на 4 сек.; видих- затримати дихання на 4 сек.
2.«Обійми себе»: покласти одну руку під пахву другої, а другою рукою обхопити себе так, щоб долоня лежала на плечі.
3.«Гра на музичних інструментах»: імітувати музичний інструмент, який тобі подобається.
4.«Предмет за описом»: за описом вгадати, що це за предмет.
5.«Вигадана історія»: по черзі розповідати цікаві історії.
6.«Закінчи слово»: кинути м’яч - вимовити перший склад слова.
7.«Хто більше придумає слів зі співзвучним закінченням»: наприклад: пальчик - зайчик, Павлик - равлик.
8.«Відтворення»: назвати предмет чи явище і запропонувати охарактеризувати його. Наприклад, кішка- м`яка, пухнаста…
9.«Ланцюжок слів»: запропонувати якусь тему, за якою підбираються слова.
10.«Малюнкове письмо»: за допомогою малюнка пишемо лист.
11.«Загальне речення» усім разом скласти красиве речення. Наприклад, у весняному саду…
12. «Нескінченне речення»: назвати якесь слово, а потім кожний по черзі додає своє слово.
13. «Буває не буває»: якщо твердження правильне, плещемо у долоні, якщо ні - тупати ногами.
14. «Скринька з казками»: скласти разом казку.
15. «Весела історія»: вигадайте веселу історію.
16. «Знайди пару»: назвати близько 10 різних слів: іменники, прикметники, дієслова, прийменники. До кожного слова підібрати пару.
17. «Слово - казка»: говоримо слово, за допомогою якого потрібно створити казочку.
18. «Гра в слова»: наступний гравець називає слово на останню букву слова попереднього учасника.
19.«Відгадай»: за допомогою жестів вгадати слово.
20. «Іноземцю поясни»: пояснити значення слова.
21. «Добре – погано»: назвати якесь явище. Наприклад дощ (Що хорошого в дощі? І що поганого в дощі?)
22. «Я люблю себе за те…»: назвати якості, вчинки, риси характеру, які подобаються в собі.
23. «Я малюю»: малюнок на спині товариша, пальцем, він відгадує, що це.
24. «Сніговик і сонце»: надути  щоки «сніговик» - 10 секунд затримати подих; виглянуло «сонечко» -  випустити повітря, стухлі щічки.
25. «Навіщо й чому»: на запитання логічно відповісти.
26. «Розповідь»: від імені будь - якого предмета, явища, живої або неживої істоти.

   24 лютого 2022 року було порушено основу з базових потреб дітей сьогодення, а саме потребу в безпеці.
  Діти сьогодні живуть під звук сирени та  вибухів, їх оточують знервовані дорослі , військові зі зброєю. Тому завдання дорослого сьогодні полягає в тому , щоб у доступній формі пояснити дитині , що таке війна і як слід себе убезпечити.
  Дитині потрібно пояснювати, що таке війна відповідно до віку. Якщо дитині не надавати інформацію, то вона буде тривожитися ще більше, тому що вона розуміє, що щось відбувається не так, але їй не кажуть, що саме відбувається. Добре, щоб цю інформацію розповідав емоційне стабільний дорослий, який буде заряджати дитину спокоєм, і не буде сприяти, щоб дитина тривожилась, панікувала та боялася.


                Готуючись до розмови з дітьми про війну дорослий повинен керуватись  певним алгоритмом:
  1. Перш за все починати розмову повинен дорослий. І тут на допомогу дорослому стануть казки, яких на справді вдосталь. Адже казка є важливою комунікацією між дорослим та дитиною. Йде мова не лише про казки, які стосуються безпосередньо війни, а й теми  безпеки. На прикладі казки «Коза-дереза» можна пояснити, що у свою домівку небезпечно пускати чужих.
  Психологи рекомендують  прочитати малюкам казку про Мишеня «Герої також плачуть», ця казка має цікавий дитячий сюжет про останні події в нашій країні.
  Книжка Х. Лущак «Казки про Майдан» - про правду, біль і втрати і про  перемогу добра - дитяча книга  про недитячі події. Це перша спроба говорити з дітьми про складні речі виражальними засобами казки.
   Психологи кажуть: жодна тема не має бути табуйованою. По суті, правило номер один – нічого не приховувати від дитини. Ми, звичайно, можемо змінити тему, але не варто обманюватись, діти дуже добре вловлюють емоційні зміни, у них є "шосте" почуття. Отже, краще відповідально підійти до пояснення цього історичного періоду нашої країни, налаштувавши довірливий емоційний простір.
  2. Заплануйте кілька невеличких бесід, тим самим   показавши  дитині, що Ви  відкриті до спілкування з даної теми і дитина в будь який момент може звернутись з будь яким питанням. Треба враховувати і той аспект, що діти не розрізняють простих та складних питань. Вони просто цікавляться тим, що відбувається навколо, що бачать. Так не буде дивиною, що тепер діти почнуть частіше запитувати про війну, про смерть тощо. І не варто  «берегти» малюків від цих тем, адже рано чи пізно вони самі зіткнуться з реальністю, побачать якесь жахливе відео, почують на вулиці незрозумілі  страшні речі. Тому краще йти наввипередки, не боятись говорити з дітьми про життя - таким, яким воно є.
  3. Слідкувати  за тоном розмови, оскільки гнівна або агресивна мова може налякати маленьких дітей. Будьте якомога спокійнішими, обговорюючи війну, і не забутьте використовувати дружню для дітей мову, щоб вони могли зрозуміти. Очі дорослого повинні бути на рівні з очима дитини. Якщо Ви помітили, що дитині страшно, треба обов’язково її заспокоїти, обійняти  та наголосити на тому, що вона знаходиться в безпеці, що Ви її любите та все добре.
 Не планувати розмову у пізній час, на ніч, і ні в якому разі не в ліжку.
  4. Відповідь повинна бути короткою, та не піднімати тих аспектів про які дитина не запитує.
  5. В кінці розмови  подякувати дитині за розмову, довіру, похвалити за хоробрість.


                                     Чому дорослі можуть уникати розмову про війну з дітьми
  1. Щоб не травмувати їх.
  2. Бо вважають, що діти забудуть  страшні події війни.
  3. Бояться того болю, який будуть відчувати слухаючи дитину.
  4. Дорослі не розуміють дитячих переживань.


  Ми повинні зрозуміти, що зараз в Україні йде повномасштабна війна, яка болісно  вдарила по українських дітях. Не легко говорити з малюками про війну. З одного боку, є небезпека травмувати дитину, а з іншого - правду не приховаєш.

Завжди будемо раді бачити Вас та Ваших дітей. Ми зробим усе, аби наші діти були щасливі.

Гарячі посилання

Наші підрозділи

Search